Національний склад населення України

Назву «українці» щодо представників корінного етносу України вперше зафіксовано наприкінці XVI ст. в документах, присвячених повстанням Григорія Лободи та Северина Наливайка. У першій половині XVII ст. «українцями» називали на сеймах Речі Посполитої послів від Київського, Чернігівського,Брацлавського воєводств.                                                                      Якщо порівняти статистичні дані переписів населення ,то можна зробити висновок про те, що в 1950-1980-і рр. чисельність українців зростала дуже повільно, а частка їх у населенні України знижувалася. Причинами цього були зменшення природного приросту, особливо в сільській місцевості, відтік молоді на будови Сибіру, Далекого Сходу, Крайньої Півночі. І навпаки, на території України створювалися сприятливі умови для в'їзду представників інших національностей колишнього СРСР.

Національний склад населення України .

Національність	1930 р. тис.осіб	1930 р. %	1959 р. тис.осіб	1959 р. %	1989 р. тис.осіб	1989 р. %	2001 р. тис.осіб	2001 р. %
Усе населення, у т. ч.:	41776	100	41869	100	51002	100	48241	100
українці	31317	75,0	32158	76,8	37419	72,7	37542	77,5
росіяни	3331	8,0	7091	16,9	11356	22,1	8334	17,2
білоруси	143	0,3	291	0,7	440	0,9	276	0,6
молдавани	327	0,8	242	0,6	325	0,6	259	0,5
кримськітатари	198	0,5	219	0,5	47	0,1	248	0,5
болгари	198	0,5	219	0,5	324	0,6	205	0,4
угорці	112	0,3	149	0,4	163	0,3	157	0,3
румуни	139	0,3	101	0,2	135	0,3	151	0,3
поляки	2295	5,5	363	0,9	219	0,4	144	0,3
інші народи	1044	2,5	312	0,7	576	1,1	969	2,0

Етнографічні групи українців, які найбільше зберегли свою самобутність, проживають у карпатській частині Західної України. Це гуцули, бойки, лемки, які утворюють у гірській місцевості своєрідні етнографічні райони. Гуцульщина займає східну частину Карпат на південь від річки Лімниці в Івано-Франківській та Чернівецькій областях, а також Рахівський район Закарпатської області. Бойки проживають у гірських районах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей між річками Лімницею і Сяном. Землі Лемківщини розташовані в межах Словаччини і Польщі, а на Закарпатті — на території між річкою Уж і державним кордоном. Лемки в результаті політичних акцій, які проводилися в 1940-х роках на теренах Польщі, змушені були залишити свої батьківські землі. Проживають вони зараз переважно на землях, які до Другої світової війни належали Німеччині. Переселені в Україну лемки живуть у західній та крайньо-східній її частинах.

У межах зони мішаних лісів за деякими рисами культури і побуту виділяють дві етнографічні групи українців: литвини, які проживають у середньому Придесенні (північ Чернігівської та Сумської областей), та поліщуки (північні райони Волинської та Рівненської областей)

                               Діаграма національного складу населення

Частка двох найчисельніших національностей в усьому населенні України )

	Українці	Росіяни		Українці	Росіяни
Україна	77,5	17,2	Миколаївська	81,9	14,1
АР Крим	24,3	58,3	Одеська	62,8	20,7
Вінницька	94,9	3,8	Полтавська	91,4	7,2
Волинська	96,9	2,4	Рівненська	95,9	2,6
Дніпропетровська	79,3	17,6	Сумська	88,5	10,3
Донецька	56,9	38,2	Тернопільська	97,8	1,2
Житомирська	90,3	5,0	Харківська	70,7	25,6
Закарпатська	80,5	2,6	Херсонська	82,0	14,1
Запорізька	70,8	24,7	Хмельницька	93,9	3,6
Івано-Франківська	97,5	1,8	Черкаська	93,1	5,4
Київська	92,4	6,0	Чернівецька	75,0	4,1
Кіровоградська	90,1	7,5	Чернігівська	93,5	5,0
Луганська	58,0	39,0	м.Київ	82,2	13,1
Львівська	94,8	3,6	м.Севастополь	22,4	71,6

                        Діаграма співвідношення чисельності українців, росіян та  

                                            білорусів з 1985 по 2001 рік.

Представники інших національностей проживають переважно в районах України, прилеглих до їхніх національних держав. Білоруси живуть на Поліссі, поблизу кордону з Білоруссю, а також у містах Донбасу й Придніпров'я, селах Миколаївщини й Криму. Молдавани оселилися переважно в селах Одеської та Чернівецької, а також Кіровоградської та Миколаївської областей. Поляки найбільшу частку становлять у населенні міст Житомирської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької областей. Болгари проживають у селах південно-західних районів Одеської області та у Приазов'ї.

У західних областях (особливо Закарпатській) поряд з українцями живуть чехи, угорці, румуни, словаки. У Донецькій області проживають греки, у Запорізькій — албанці.

На теренах України є три корінні національні меншини, тобто ті народи, що проживають на своїй етнічній території. Найчисленніші серед них кримські татари, які проживають у Криму й повертаються зараз на свою батьківщину після депортації в 1944 році. Корінними національними меншинами є також караїми у Криму та гагаузи в Одеській області.

 

Україна є багатонаціональною країною. На її території проживають представники понад 130 національностей, народностей та етнічних спільнот   

Література:

Аксіоми для нащадків. Українські імена в світовій науці.-Л.-1991.

Гійом Лаеассер Боплан. Опис України, або областей Королівства
Польського, розташованих між кордоном Московії і
Трансильванії...-К.-1990.

Географічна Енциклопедія України.-К.:УРЕ, 1991.-Т.1-3.

Жупанський Я. І. Історія географії в Україні.-ЛьвівгСвіт.-1997.

Кубійович В. Географія України і сумежних земель.-Л.-1926.

Развитие географической науки в Украинской ССР.-К.:Наукова думка.-1990.

Руденко В.П. Професор Антін Синявський -географії.-К.-1996.

Сучасні географічні проблеми Української РСР.-К.-1990.

Український історико-географічний збірник.-1971, вип.1 .-1972, вип.2.

Шаблійо.І. Володимир Кубійович.-Париж-Львів-т. 1-2.-1996.

Шаблій О.І. Степан Рудницький.- Львів.-Мюнхен.-1993.

Шаблій О.І. Професор Опанас Ващенко. – Львів. – 2002.